Спочатку у дитини-інваліда редукується мотив намагатися впоратися з виникаючими труднощами, оскільки ситуація завжди контролюється батьками або педагогами. Скороченої мотив подолання труднощів призводить до зниження когнітивних здібностей оцінки життєвих ситуацій, що робить дитину-інваліда безпорадним у незвичній середовищі існування, в якій немає батьківського або педагогічного контролю. Усвідомлення своєї нав'язаної (батьками та педагогами) обмеженості в здібності самостійно робити навіть посильні вчинки призводить до розвитку зниженого емоційного фону настрою та навіть депресії.

Поняття «самоефективності», введене А. Бандурою, означає переконаність людини в своїй здатності мобілізовувати мотивацію, когнітивні та поведінкові можливості, щоб відповідати вимогам життєвих ситуацій. Почуття самоефективності пов'язано не з наявними у дитини вміннями та навичками, а з його уявленнями про те, чого він зможе домогтися при наявності доступних для нього умінь. Навіть якщо у дитин ... Читати далі »