По суті реакції відмови відображають опір негативному образу інвалідності, який є у здорового оточення дитини. Це реакції протесту проти нав'язливого милосердя, жалю і добродійності, які не стільки допомагають дитині-інваліду (як це уявляють собі здорові люди - педагоги, батьки, психологи), скільки підкреслюють неможливість його прийняття в широкий соціальний контекст спілкування через наявність дефекту і формують стан «вивченої безпорадності», особливо в плані розвитку ініціативності і в прийнятті рішень про свою долю.

Проблема співвідношення психіки й мозку належить до числа найважливіших проблем природознавства. Довгий час мозок вважався своєрідним «чорним ящиком», а у свідомості більшості людей принципова відмінність між душею та тілом було непорушним. Але поступово мозок стали розглядати як матеріальний субстрат психіки, що має складну організацію. Перші спроби представити психічні процеси як функції певних ділянок мозку робилися ще в середні століття, коли філософи ... Читати далі »